05 грудня 2023 року справа №360/686/23 
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Казначеєв Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі № 360/686/23 (головуючий І інстанції К.О. Пляшкова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі Управління) про: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивачу з 82 % до 70 % сум грошового забезпечення; зобов`язати відповідача здійснити з вересня 2022 року перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні з 01 січня 2022 року в повному розмірі доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» в повному обсязі; визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01 березня 2022 року шляхом невключення до виплати суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01 березня 2023 року шляхом невключення до виплати суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; зобов`язати відповідача здійснити з 01 березня 2022 року виплату позивачу пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум; зобов`язати відповідача здійснити з 01 березня 2023 року виплату позивачу пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. 
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач 14 березня 2023 року звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати з 01 липня 2021 року йому щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням виплачених сум; наданням довідок-розрахунків пенсії позивача станом на червень 2021 року, липень 2021 року, лютий 2022 року із зазначенням у них усіх розмірів складових пенсійного забезпечення.
Позивач 20 березня 2023 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив: здійснити: перерахунок та виплату з 01 грудня 2019 року основного розміру пенсії, виходячи з 82 % сум грошового забезпечення відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3944, з урахуванням виплачених сум; перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у призначеному розмірі без обмеження будь-яким граничним розміром, починаючи з 01 грудня 2022 року, з врахуванням проведених виплат; перерахунок та виплату з 01 липня 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням виплачених сум; надати довідки-розрахунки пенсії станом на червень 2021 року, липень 2021 року, лютий 2022 року із зазначенням у них усіх розмірів складових пенсійного забезпечення.
З отриманих від відповідача листів від 03 квітня 2023 року № 2106-2202/Х-02/8-1200/23, від 29 травня 2023 року № 3544-3566/Х-02/8-1200/23 та розрахунків позивач з`ясував, що внаслідок проведеного на виконання рішення суду перерахунку відповідачем зменшено відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого обчислено розмір пенсії, та припинено виплату щомісячної доплати до пенсії, визначеної Постановою № 713. Також з`ясовано, що внаслідок обмеження пенсії позивача максимальним розміром позивачу у 2022 та 2023 роках не включено до виплати індексацію пенсії, проведену відповідно до Постанов № 118 та № 168 
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі № 360/686/23 позовні вимоги позивача задоволені частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Управління щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 % до 70 % суми грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром; зобов`язано Управління з 01 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3944, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82 % сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправними дії Управління щодо встановлення та виплати ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячної доплати до пенсії в період з 01 липня 2021 року по 30 вересня 2022 року у розмірі менше 2000,00 гривень, а також припинення її нарахування та виплати з 01 жовтня 2022 року; зобов`язано Управління встановити ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року визначену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. 
Вирішено питання щодо судових витрат.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що із норм пункту 1 Постанови № 713 слідує, що цією Постановою визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Зазначив , що позивачу з 01 липня 2021 року встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, виплата якої здійснювалася з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2023 року. Тому вимога про зобов`язання відповідача провести позивачу з 01 липня 2021 року перерахунок і виплату щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями розпоряджень про перерахунок пенсії та пенсійним посвідченням позивача.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року по справі № 360/1565/19, яке набрало законної сили 24 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 до Управління про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю; визнано протиправними дії Управління щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 % до 70 % сум грошового забезпечення; зобов`язано Управління здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Як слідує з мотивувальної частини рішення суду по справі № 360/1565/19, судом встановлено, що позивачу призначено пенсію з 20 жовтня 2010 року та її розмір складав 82 % від грошового забезпечення.
На виконання рішення суду по справі № 360/1565/19 Управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 лютого 2020 року, що підтверджено розпорядженням про перерахунок пенсії по пенсійній справі № 1203004399-МВС.
Дослідженням вказаного розпорядження встановлено, що пенсія обчислена із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3400,00 грн, оклад за військове звання 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) 2520,00 грн, надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень (15 %) 510,00 грн, премія (5 %) 51,78 грн, всього 8681,78 грн. Основний розмір пенсії 82 % грошового забезпечення (вислуга років 29) у розмірі 7119,06 грн, з урахуванням доплати 8898,83 грн, у тому числі збільшення основного розміру пенсії (25 %) 1779,77 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід 3 групи (ст. 7) 491,40 грн, інваліди війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с 50,00 грн. Підсумок пенсії з надбавками 9440,23 грн.
Відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (пенсійна справа № 1203004399-МВС) з 01 липня 2021 року позивачу обчислено пенсію із сум із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3400,00 грн, оклад за військове звання 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) 2520,00 грн, надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень (15 %) 510,00 грн, премія (5 %) 51,78 грн, всього 8681,78 грн. Основний розмір пенсії 82 % грошового забезпечення (вислуга років 29) у розмірі 7119,06 грн, з урахуванням доплати 9857,02 грн, у тому числі: збільшення основного розміру пенсії (25 %) 1779,77 грн; щомісячна доплата до 2000 відповідно до Постанови № 713 (від суми ОСНП 6077,25 грн на 01 березня 2018 року) 958,19 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід 3 групи (ст. 7) 491,40 грн, інваліди війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с 50,00 грн. Підсумок пенсії з надбавками 10463,22 грн.
Дослідженням розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року (пенсійна справа № 1203004399-МВС) встановлено, що позивачу обчислено пенсію із сум із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3400,00 грн, оклад за військове звання 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) 2520,00 грн, надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень (15 %) 510,00 грн, премія (5 %) 51,78 грн, всього 8681,78 грн. Основний розмір пенсії 82 % грошового забезпечення (вислуга років 29) у розмірі 7119,06 грн, з урахуванням індексації – 8115,73 грн, з урахуванням доплати 11102,85 грн, у тому числі: індексація базового ОСНП (7119,06 грн * 0,140) 996,67 грн, збільшення основного розміру пенсії (25 %) від суми 8115,73 грн 2028,93 грн; щомісячна доплата до 2000 відповідно до Постанови № 713 (від суми ОСНП 6077,25 грн на 01 березня 2018 року) 958,19 грн, індексація збільшення пенсії на 25 % – 249,16 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід 3 групи (ст. 7) 580,20 грн, інваліди війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с 50,00 грн. Підсумок пенсії з надбавками 11733,05 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21, яке набрало законної сили з 01 березня 2022 року, позов ОСОБА_1 до Управління про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Управління від 29 листопада 2021 року № 1004, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3944; зобов`язано Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3944, та фактично сплачених сум.
На виконання рішення суду по справі № 360/8442/21 Упралвнням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2022 року, що підтверджено розпорядженням про перерахунок пенсії по пенсійній справі № 1203004399-МВС.
Дослідженням вказаного розпорядження встановлено, що пенсія обчислена із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3400,00 грн, оклад за військове звання 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) 2520,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення 14690,16 грн, у тому числі: надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень (15 %), надбавка за специфічні умови проходження служби, премія (55,66 %), всього 22810,16 грн. Основний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення (вислуга років 29) у розмірі 15967,11 грн, з урахуванням індексації – 18202,51 грн, з урахуванням доплати 22753,14 грн, у тому числі: індексація базового ОСНП (15967,11 * 0,140) 2235,40 грн, збільшення основного розміру пенсії (25 %) від суми 18202,51 грн 4550,63 грн, індексація збільшення пенсії на 25 % – 558,85 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід 3 групи (ст. 7) 608,10 грн, інваліди війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с 50,00 грн. Підсумок пенсії з надбавками 23411,24 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії 20270,00 грн.
Також згідно із розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1203004399 за дорученням № Д 1203004399/42 позивачу на виконання рішення суду від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21 за період з 01 грудня 2019 року по 30 вересня 2022 року донараховано пенсію в загальній сумі 267236,72 грн.
Із зазначених вище розпорядження про перерахунок пенсії та розрахунку на доплату судом також встановлено, що внаслідок здійсненого на виконання рішення суду № 360/8442/21 з 01 жовтня 2022 року перерахунку відбулося зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 82 % до 70 %, припинено нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713, виплату нарахованої пенсії та доплати обмежено максимальним розміром пенсії.
Дослідженням розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року (пенсійна справа № 1203004399-МВС) встановлено, що пенсія обчислена із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3400,00 грн, оклад за військове звання 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) 2520,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення 14690,16 грн, у тому числі: надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень (15 %), надбавка за специфічні умови проходження служби, премія (55,66 %), всього 22810,16 грн. Основний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення (вислуга років 29) у розмірі 15967,11 грн, з урахуванням індексації – 20261,36 грн, з урахуванням доплати 24253,14 грн, у тому числі: індексація базового ОСНП 2022 (19958,89 * 0,140) 2794,25 грн, індексація базового ОСНП 2023 (22753,14 * 0,197) 1500,00 грн, збільшення основного розміру пенсії (25 %) від суми 15967,11 грн 3991,78 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід 3 групи (ст. 7) 627,90 грн, інваліди війни 3 групи/при виконанні обов`язків в/с 50,00 грн. Підсумок пенсії з надбавками 24931,04 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн.
З наданих в матеріали справи копій заяв судом встановлено, що позивач звертався до відповідача за перерахунком пенсії, а саме:
14 березня 2023 року щодо перерахунку та виплати йому з 01 липня 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713 з урахуванням виплачених сум;
20 березня 2023 року щодо перерахунку та виплати йому з 01 грудня 2019 року основного розміру пенсії, виходячи з 82 % сум грошового забезпечення відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3944, з урахуванням виплачених сум; перерахунку та виплати пенсії за вислугу років у призначеному розмірі без обмеження будь-яким граничним розміром, починаючи з 01 грудня 2022 року, з врахуванням проведених виплат; перерахунку та виплати з 01 липня 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 з урахуванням виплачених сум.
Листом від 03 квітня 2023 року № 2106-2202/Х-02/8-1200/23 Управління області відмовило позивачу у проведенні відповідних перерахунків.
З листа Управління від 02 листопада 2022 року № 3951-1338/Х-02/8-1200/22 судом встановлено, що відповідачем під час перерахунку розміру пенсії позивача зменшено її відсоткове значення, оскільки рішенням суду від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21 не зобов`язано відповідача здійснити обчислення пенсії позивача у розмірі 82 % відповідних сум грошового забезпечення. Тому перерахунок пенсії проведено відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, а саме із розрахунку 70 % грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 03 листопада 2021 року № 33/33-3944, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області», та з урахуванням обмежень, визначених статтею 43 цього Закону.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-ХІІ).
Абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-ХІІ).
Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років (20 жовтня 2010 року), передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років – 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я – 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років – 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років – 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років – один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 – на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, – 100 процентів, до категорії 2, – 95 процентів.
Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі – Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри «90» замінено цифрами «80».
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі – Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами «70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ (тут і надалі норми Закону наведено в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частин першої четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України 11 листопада 2015 року прийнято постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 02 грудня 2015 року та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 – 10.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту – Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Крім того, пунктом 13 Порядку № 260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Постанова № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі – головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі – уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі – довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 Постанови № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 Постанови № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. – щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. – щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова № 118) установлено, що з 01 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі – коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Абзацами першим, другим, четвертим пункту 2 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова № 168) установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі – коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Абзацами першим, другим та четвертим пункту 2 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із абзацами першим, третім пункту 10 Постанови № 168 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 82 % до 70 %, суд виходить з такого.
З вищеописаного розпорядження про перерахунок пенсії позивача з 01 жовтня 2022 року, здійсненого на виконання рішення суду від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21, судом встановлено, що ГУПФУ в Луганській області зменшено відсотковий розмір пенсії позивача з 82 % до 70 % сум грошового забезпечення за довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3944.
Однак, з системного аналізу вище наведених положень Закону № 2262-ХІІ суд дійшов висновку, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на момент призначення пенсії, а розміри складових грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, визначається Кабінетом Міністрів України. 
При цьому, складові грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу пенсія призначена з 20 жовтня 2010 року, її розмір склав 82 % від грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, загальний розмір пенсії був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому стаття 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово зазнавала змін в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Однак, системний аналіз вище наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VIIзміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Таким чином, застосування відповідачем граничного розміру пенсії, установленого статтею 13 Закону № 2262-ХІІ на рівні 70 % грошового забезпечення, під час здійснення перерахунку розміру пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на виконання рішення суду від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21 є безпідставним.
Суд вважає, що такий граничний розмір пенсії застосовний виключно до пенсій, що призначаються після внесення цих змін до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, а не перерахунку раніше призначених.
Такого висновку суд дійшов, з огляду на визначений статтею 58 Конституції України принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом у рішенні від 04 лютого 2019 року по зразковій справі № 240/5401/18.
З огляду на обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, суд вважає за необхідне розглянути дану адміністративну справу з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача при перерахунку пенсії позивача з 01 грудня 2019 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на виконання рішення суду від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21 були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Оскільки у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи спір в частині обмеження пенсії позивача її максимальним розміром шляхом не включення сум індексації пенсії, передбачених Постановами № 118 та № 168, суд виходить з такого.
Дослідженням розпорядження про перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2022 року встановлено, що Управління у відповідності до вимог Постанови № 118 підвищено розмір пенсії на коефіцієнт збільшення 1,14, підвищення склало 996,67 грн.
Згідно із розпорядженням про перерахунок пенсії позивача з 01 жовтня 2022 року, у зв`язку із збільшенням основного розміру пенсії позивача, підвищення розміру пенсії, здійснене відповідно до Постанови № 118, також збільшилось та склало 2235,40 грн.
Дослідженням розпорядження про перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2023 року встановлено, що Управління у відповідності до вимог Постанов № 118 та № 168 підвищено розмір пенсії: на коефіцієнт збільшення 1,14, підвищення склало 2794,25; на коефіцієнт збільшення 1,197, підвищення склало 1500 грн.
Вказані обставини свідчать, що Управлінням у повній мірі дотриманий обов`язок щодо підвищення розміру пенсії позивача відповідно до Постанов № 118 та № 168.
Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром судом встановлено таке.
Вищеописані розпорядження про перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2020 року, з 01 липня 2021 року, з 01 березня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року, з 01 березня 2023 року свідчать, що позивач отримував пенсію без обмеження максимальним розміром до 01 жовтня 2022 року.
Однак з 01 жовтня 2022 року після проведеного на виконання рішення суду від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21 перерахунку розмір пенсії позивача перевищив десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та відповідач застосував обмеження пенсії максимальним розміром. Так, з 01 жовтня 2022 року підсумок пенсії (з надбавками) склав 23411,24 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20270,00 грн.
Під час наступного перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2023 року, оскільки розмір пенсії позивача збільшився та перевищив десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, відповідач продовжив обмеження пенсії позивача максимальним розміром. Так, з 01 березня 2023 року підсумок пенсії (з надбавками) склав 24931,04 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн.
Крім того дослідженням розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1203004399 за період з 01 грудня 2019 року по 30 вересня 2022 року встановлено, що обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, на відповідний рік застосовано Управлінняи й до розрахованої доплати, починаючи з грудня 2019 року.
Вказані обставини свідчать, що обмеження максимальним розміром пенсії позивача здійснено Управлінням з 01 грудня 2019 року, а не з 01 березня 2022 року та 01 березня 2023 року, як стверджує позивач.
Також вище вказані встановлені судом обставини та зміст листа Управління області від 02 листопада 2022 року № 3951-4338/Х-02/8-1200/22 свідчать, що відповідачем застосовано обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, а не відповідно до Постанов № 118 та № 168, як стверджує позивач.
Судом встанолвено, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром не пов`язане безпосередньо з виплатою нарахованих позивачу відповідно до Постанов № 118 та № 168 підвищень пенсії.
Суд вважає, що в цій частині спору об`єктом порушення є право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Тому ключовим є питання про наявність у відповідача законних підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром, вирішуючи яке, суд виходить з такого.
Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»(далі Закон № 3668-VI), який набрав законної сили з 01 жовтня 2011 року, вперше введено в дію обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення», «;Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII введено в дію Законом № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. 
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
Приймаючи це рішення, Конституційний Суд України виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції Українищодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин – змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
З огляду на зазначене вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI – у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року по справі № 400/2085/19, від 25 липня 2022 року по справі № 580/3451/21, від 29 червня 2023 року по справі № 580/6094/21, від 04 липня 2023 року по справі № 420/10528/21.
Крім того, суд вважає за необхідне також зауважити, що у спірних правовідносинах наведені вище положення пунктів 2 Постанови № 118 та № 168 щодо підвищення пенсій з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» суперечить приписам Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, які є спеціальними (пріоритетними), а тому підлягають застосуванню відповідачем.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року по справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року по справі № 160/1088/19).
Аналогічна правова позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року по справі № 520/2098/19.
Суд також звертає увагу, що незважаючи на наявність у Постановах № 118 та № 168 вимог про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв`язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Підсумовуючи все вище викладене, враховуючи вищевказані правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що обмеження Управління з 01 грудня 2019 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ є протиправним.
Вирішуючи спір в частині щодо встановлення та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713, суд виходить з такого.
Як вже вище вказано, позивачу з 20 жовтня 2010 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року по справі № 360/1565/19 зобов`язано Управління здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Внаслідок здійсненого на виконання цього рішення суду перерахунку пенсії розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року збільшився з 6077,25 грн до 7119,06 грн, тобто на 1041,81 грн, у зв`язку з чим Управлінням з 01 липня 2021 року встановлено позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 958,19 грн – в сумі, якої не вистачає до визначеного Постановою № 713 розміру.
У подальшому рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21 зобов`язано Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3944, та фактично сплачених сум.
Внаслідок здійсненого на виконання рішення суду від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21 перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2022 року збільшився з 7119,06 грн до 15967,11 грн, тобто на 8848,05 грн суму більше 2000 грн, яка визначена Постановою № 713. У зв`язку з чим позивачу з 01 жовтня 2022 року припинено виплату доплати, визначеної Постановою № 713.
Проте суд не погоджується з такими діями відповідача з огляду на таке.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2 000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 березня 2023 року в справі № 600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року в справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року в справі № 560/6528/22, від 26 квітня 2023 року в справі № 160/14146/22, від 08 листопада 2022 року в справі № 420/2473/22.
Застосовуючи вказані висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що перерахунки пенсії позивача, здійснені Упралінням на виконання рішень суду від 22 листопада 2019 року по справі № 360/1565/19 та від 27 січня 2022 року по справі № 360/8442/21 з метою усунення порушень права ОСОБА_1 на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 – поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
За таких обставин, суд першої інтсанції вірно дійшов висновку, що Упралінням протиправно встановлено ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року визначену Постановою № 713 щомісячну доплату до пенсії, в розмірі меншому 2000 грн, а з 01 жовтня 2022 року взагалі припинено її нарахування та виплату.
За матеріалами пенсійної справи (розпорядження про перерахунок пенсії) судом встановлено, що припинення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії позивача здійснено Управлінням з 01 жовтня 2022 року, а не з 01 січня 2022 року, як стверджує позивач.
Тож за встановлених обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині спору є обґрунтованими.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд виходить з такого.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За встановлених обставин, керуючись положеннями статті 9 та 245 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визначити такий спосіб захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, а саме: визнати протиправними дії Управління щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача та обмеження її максимальним розміром; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3944, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82 % сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення та виплати позивачу на підставі Постанови № 713 щомісячної доплати до пенсії в період з 01 липня 2021 року по 30 вересня 2022 року у розмірі менше 2000,00 гривень, а також припинення її нарахування та виплати з 01 жовтня 2022 року; зобов`язати відповідача встановити позивачу з 01 липня 2021 року визначену Постановою № 713 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з корегуванням обраного позивачем способу захисту порушених прав та періоду, протягом якого відповідачем допущено порушення права позивача на отримання пенсії в належному розмірі.
Також за наслідками розгляду цієї справи, суд вважає за необхідне застерегти відповідача, що до зміни правового врегулювання спірних правовідносин під час проведення наступних перерахунків пенсії позивача пенсійний орган не вправі зменшувати відсотковий розмір пенсії позивача та застосовувати обмеження пенсії максимальним розміром з тих підстав, яким вже надано оцінку у цьому рішенні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі № 360/686/23 – залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі № 360/686/23 – залишити без змін.
Повне судове рішення складено 05 грудня 2023 року. 
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв